Найцікавіше тут:

Головна СТАТТІ

Синдром відстроченного м’язового болю, або «крепатура» після занять шейпінгом - користь чи шкода для здоров’я жінки?

Лановенко Юлія – викладач шейпінгу та аеробіки центру «Шанс»

Корисна чи шкідлива для здоров’я «крепатура» після занять шейпінгом?

Це – одне із самих росповсюджених питань, яке хвилює дівчат та жінок, бажаючих почати займатися шейпінгом. Спопробуємо розібратися.

Крепатура – одна з найпарадоксальніших реакцій организму на фізичне навантаження. В той же час, це нормальна реакція організму на навантаження, якщо організм не готовий до подібних вправ. Мова йде про зворотній сигнал: чим більше тіло треновано, тим менше на нього впливає «синдром відстроченного м’язового болю» (СВМБ). Тому всі новачки, які приходять на заняття з шейпінгу до нашого центру, мають бути готові до відчуття глухого болю у м’язах, який виникне на наступний день після тренування або через день.

Причину подібного болю тривалий час вбачали в накопиченні у м’язах молочної кислоти, яка вчасно не виводиться з організму в результаті його інтенсивного тренування. Однак нові наукові дослідження у сфері спорту спростували цю теорію: молочна кислота перероблюється печінкою протягом доби, а біль у м’язах частіше виникає через добу. Крім того відомо, що нове навантаження призводить не до посилення болю, а навпаки – до його послаблення. В цьому і полягає ця парадоксальність поняття крепатури: вона виникає в результаті тренування, але вона і зникає внаслідок наступного тренування. Таким чином, м’яз треба знову навантажити, заставити його працювати, і тоді біль проходить швидше. Логічно зробити висновок (він підтверджується пратикою), що натренованні м’язи «не знають» крепатурного болю. І якщо протягом певного періода занять спортом крепатура стає слабше або зникає, то це означає, що м’язи адаптувалися до навантаження.

Чи це добре? З одного боку – так, оскільки це сигнал про підвищення витривалості, сили та гнучкості м’язів. Однак, з іншого боку, це означає, що навантаження замале, воно більше не надає м’язам потрібного ефекту. Тобто, тренованість організму буде залишатися на тому самому рівні і подальшого розвитку більше не відбуватиметься. Це призводить до того, що навантаження на тренуваннях треба збільшувати чи за рахунок збільшення часу на виконання певної вправи чи за рахунок збільшення ваги (наприклад, як атлети збільшують вагу на тренажерах). В результаті м’яз знову потрапляє у «зону крепатури»: він отримує нове навантаження.

При заняттях шейпінгом збільшення ваги на м’язи здійснити дуже важко практично, оскільки в процесі тренування не використовуються тренажери і створити для м’язів «зону крепатури» можливо лише змінюючи стиль навантаження. Це теж здійснити непросто. Однак в перспективі це гарантує рівномірне підвищення тренованності всіх груп м’язів. Після кожного тренування, яке проводиться у відмінному від попереднього заняття стилі, сидром відстроченного м’язового болю «переживається» в інших группах м’язів. В результаті організм завжди буде отримувати таке навантаження, яке буде його розвивати. Витривалість м’язів зростає повільно, однак це відбувається пропорційно, що й є одним з важливих вимог в жіночому спорті: створити пропорційну фігуру для чарівної леді.